Оскільки коти вміють дуже гарно приховувати й маскувати симптоми болю та багатьох патологій — запідозрити наявність у них болю майже неможливо. Це відбувається тому, що у дикій природі кішки є не лише хижаками, але й здобиччю, тому приховують біль, щоб не показати свою вразливість.

Однак, перерахуємо перелік можливих проявів болю у котів.

😿 Зміни у поведінці. Як правило, на це ніхто ніколи не звертає уваги. Якщо тварина рідше спить на звичному місці або, наприклад, не зустрічає вас - це і є перші загальні ознаки болю. Можна «прощупати» хворобливу область, при цьому навіть найдружелюбніший котик дасть вам знати про біль проявляючи агресію чи шипіння.

😿 Занадто дбайливе ставлення до себе. Супроводжується значно частішим вилизуванням конкретного місця до залисин, вигризанням шерсті із болючої області. Але, у зворотній ситуації, коли тварина перестає доглядати себе — це також може бути причиною болі, наприклад, при остеоартриті кішкам болісно вилизувати задню частину тіла.

😿 Зниження активності. Значно продовжений сон або шукання для нього незвичних місць — також сигнал про больові відчуття. Крім того, при болять в опорно-руховому апараті кішка рідше стрибає на високі поверхні або значно уповільнюється перед стрибком.

😿 Зниження апетиту. Потрібно слідкувати за апетитом кішки, адже це може попереджувати про безліч патологічних станів.

😿 Надмірне нявкання. Цей прояв болю легко діагностувати, оскільки кішка не буде проявляти мурчання надто довгий проміжок часу.

😿 Зміна вигляду. Це може бути згорблене положення тіла, опущена вниз голова, надто напружене положення тіла, підібгані під себе лапи, заплющування очей, мруження, притискання вух тощо.

У разі виявлення якогось симптому рекомендовано звернутися до ветеринарного лікаря.

Навчіться розуміти свою кішку або котика та вчасно виявляти симптоми хворобливості. Це допоможе завчасно позбавити вашого вихованця від мук. У будь-якому разі не намагайтеся самостійно лікувати больовий синдром, адже ви можете завдати шкоди своєму вихованцю.

Для детальної оцінки здоров’я вашого улюбленця та надання відповідних рекомендацій, ветеринарному лікарю потрібна максимально повна інформація, яка включає:

❯ дані про всі щеплення;

❯ відомості про харчування, зокрема його марку, кількість тощо;

❯ інформацію про обробки від паразитів, наприклад виробника препарату та дату введення останньої дози;

❯ відомості про будь-які зміни поведінки тварини, її звичок, апетиту, ваги, потреби у воді тощо;

❯ будь-яку наявну документацію щодо вашої тварини.

Під час поїздки до ветеринарного лікаря тварину потрібно надійно зафіксувати в автомобілі – у переносці або клітці зручного розміру. Собаку або кота може закачати, тому краще не годувати безпосередньо перед поїздкою на авто.

Щоб зменшити стрес, знайдіть час привчити вашого друга до подорожування в автомобілі ще до відвідування ветеринарного лікаря. Цуценята та котенята дуже сприйнятливі до всього, що з ними відбувається, і негативний досвід матиме довготривалий ефект. Тому важливо, щоб вони не пов’язували автомобіль із відвідуванням ветеринарного лікаря.

Перший візит вашої тварини до ветеринарного лікаря – це ретельне обстеження, а не просто консультація. У результаті візиту ветеринарний лікар зможе:

❯ перевірити здоров’я вашого улюбленця й переконатися, що немає жодних проблем, які можуть вплинути на його благополуччя;

❯ заповнити медичну карту цуценяти чи котеня, у яку надалі записуватимуть дані про стан його здоров’я;

❯ проконсультувати вас щодо поведінки, специфічної для конкретної породи;

❯ дати рекомендації щодо обробки проти бліх і дегельмінтизації;

❯ порекомендувати програму вакцинації, яка найкраще підходить вашому улюбленцю та його способу життя;

❯ порадити оптимальну дієту на основі способу життя та його оточення.

Так! У лікарні проводять усі необхідні щеплення для котів, собак та інших тварин — як профілактичні, так і сезонні. Лікарі допоможуть підібрати графік вакцинації, пояснять підготовку та рекомендації після щеплення. Також є можливість отримати консультацію щодо комплексної профілактики захворювань.